Рапс Паркер ВНІС, Насіння озимового ріпака під Клеарфілд (Євролайтинг)

Рапс Грим ВНІС ІМІ Клеарфілд (Євролайтинг)

Рапс належить до трав'янистих рослин сімейства хрещатих. Останнім часом актуальність набирають штучно виведення сорту ріпаку. Гібридні сільськогосподарські культури покликані підвищити рентабельність їх вирощування. Це досягається завдяки їх стійкості до захворювань і погодних умов. Одним із гібридів ріпаку є озимовий сорт Паркер. Він стійкий до гербіцидів групи імідазолінонів. Рекомендується застосовувати ріпакова олія цього сорту з технічною метою. Використовується як мастильний матеріал і як сировина для біопалива. Застосування з технічною метою зумовлене високим вмістом в олії ерукової кислоти.  

Коротка характеристика гібрида ріпаку Паркер:

• Група стиглості — середньораній
• Вегетаційний період — 305-310 днів
• Маса 1000 насіння — 4,5-5,0 г
• Вміст олії — 48%
• Висота рослин — 174 см
• Вміст глюкозинолатів — 0,40%
• Вміст ерукової кислоти — 0,0-0,2%
• Потенціал врожайності — 69 ц/га
• Середня врожайність за роки випробування — 51 ц/га
• Засухостійкість — 9
• Полягання — 9
• Обсипання — 9

 Особливості гібрида рапса Паркер:

Посинь здійснюють наприкінці серпня — восени. Селеціонери рекомендують поміщати насіння в поживний ґрунт і заздалегідь подбати про добриво. Навесні в ґрунт вноситься азот і сірка. Навесні сходи з'являються досить рано. В середньому, під час гарного добрива вдається зібрати приблизно 51 ценцентера з гектара. Згідно з нормами, під час перебування потрібно вносити від 500 до 800 тисяч насіння на гектар. З'являються на 4-6 день після посіву. На 40-50 день після появи входів починається цвітіння ріпаку та триває 20-25 днів. Сорт є факультативним самоопилювачем, а перехресне запилення становить приблизно 30%.

Переваги гібрида рапса Паркер:

Паркер може добре утримувати вологу після зими. Тому гібрид добре переносить суху погоду, яка зазвичай спостерігається в другій половині весни. Стебла стійкі до розтягування і зберігають вертикальне положення. Також вирізняється гарною стійкістю до осипання насіння. Крім того, гібрид стійкий до багатьох грибкових захворювань:

• фомоз (появляється восени у формі сухого гнилі);
• чорна ніжка (поражає сходи та може викликати загибель розсади);
• перонопороз (характерні плями з білим нальотом, що переходять у жовті);
• склеротиніоз (білий гниль);
• альтернаріоз.

Також рослина стійка до зараження бактеріями, які дуже часто вражають озимові сорти рапса. Паркер добре переносить морози. Плюсом цього гібрида є те, що його можна вирощувати в будь-якому регіоні країни, які вирізняються погодно-кліматичними умовами.