Солома як добриво

Післяжнивне використання соломи є ефективним способом підтримання родючості ґрунту та достатньої кількості поживних елементів, оскільки побічна продукція є додатковим джерелом органічних добрив.
Солома містить приблизно 80% органічної речовини та 15% води. Целюлоза слугує енергетичним матеріалом для мікроорганізмів ґрунту, які в подальшому формують гумус.
У середньому солома у своєму складі міститьь 0,5% азоту, 0,25% – фосфору, 0,8% – калію і до 40% органічного вуглецю. Тобто з однієї тони соломи на 1 га ґрунту може поступити 5 кг азоту, 2,5 кг фосфору, 8 кг калію та повний перелік мікроелементів.
Якісне керування рослинними рештками передбачає ретельне подрібнення соломи та її рівномірне розподілення по полю. Довжина часток соломи не повинна перевищувати 10 см, загортання потрібно проводити важкими дисковими боронами на глибину 6–8 см.
Результатом правильного подрібнення і зароблення соломи є:
забезпечення мікроорганізмів енергетичним матеріалом
зменшення коливання вологості й температури
збільшення чисельності корисної фауни
Пам’ятайте, рівномірно розподілена та загорнута у верхній шар ґрунту солома, поліпшує хімічні і фізичі властивості ґрунтів, зменшує ерозію вітрову та водну ерозію, пришвидшує надходження вологи в глибокі горизонти, запобігаючи утворенню поверхневої кірки.