Захист посівів озимої пшениці від сажкових хвороб

Захист посівів озимої пшениці від сажкових хвороб

Одним з важливих чинників, який впливає на врожай пшениці озимої є сажкові хвороби. Збудниками сажкових хвороб на пшениці озимій є – Ustilago tritici (летюча сажка), Tilletia caries (тверда сажка) та Urocystis tritici (стеблова сажка). Шкодочинність сажкових хороб полягає в тому, що ці хвороби неможливо виявити на початкових стадіях росту та розвитку культури. Заспорене зерно візуально виглядає як цілком здоровий насінневий матеріал. Інфікування збудником відбувається під час проростання зерна. Паростки заражені спороношенням сажкових грибів, відстають у розвитку та рості, частина їх гине, що впливає на % схожості зерна і частоту посівів.

Летюча сажка проявляється під час колосіння. Зараження збудником летючої сажки призводить до руйнування лусочок, плівок, зерна, здоровим залишається тільки стрижень колоса. Повітряними течіями, спори переносяться на здорові рослини і уражують їх у період цвітіння. Потрапляючи на рильце квітки, вони проростають, та інфікують сім'ї ябруньки. Візуально розвивається нормальне здорове зерно, альо в зародку воно містить гіфи гриба.

Тверду сажку можна виявити на початковому етапі молочної стиглості зерна пшениці. Інфіковані твердою сажкою рослини відстають у рості, колоски мають синьо-зелений колір. При надавлюванні на заражені зернівки, у фазі молочної стиглості з них виділяється сіра рідина із запахом оселедця. При обмолоті заражених колосків, соруси руйнуються та потрапляють на здорове зерно і грунт.

Характерними ознаками зараження рослин стебловою сажкою є поява на листках, стеблах та піхвах рослин випуклих смуг, які з часом набувають свинцевого забарвлення. З годиною при підсиханні епідермісу, смуги розтріскуються і оголюється маса спор. Уражені рослини відстають у рості, у більшості випадків не формують колос, або якщо колос і формується, то він деформований, пустозерний.

Сажкові хвороби зумовлюють відкритий та прихований недобір врожаю. Відкритий недобір – це перетворення зерна на спорову масу, прихований – зрідження посівів.

При інфікуванні сажковими хворобами в колосі формується менша кількість зерен, у порівнянні зі здоровими рослинами, зменшується маса 1000 насінин. При сильному ураженні збудниками сажкових хвороб втрати врожаю можуть досягати 20% і більше.

Якщо посіви в період вегетації уражені збудниками сажкових грибів, то боротися з ними за допомогою фунгіцидів не можливо, тому одним з основних методів боротьби з сажковими хворобами є протруювання насіння перед посівом, так як основним джерелом інфекції сажкових хвороб являється інфіковане зерно. Для обробки посівного матеріалу використовують протруйники на основі таких діючих речовин – тебуконазол, тирам, карбоксін, флудиоксоніл, ципроконазолу. На основі цих діючих речовин компанія Укравіт виробляє такі протруйники – Ультрас, Ультрас Дуо, Рекорд, Рестлер Тріо, протруювання якими посівного матеріалу пшениці озимої захистить Ваші посіви від сажкових хвороб!

Також важливим моментом є дотримання ротації культур (для уникнення накопичення шкідливих організмів), внесення збалансованих норм добрив, дотримання оптимальних строків посіву (пізні рядки сприяють розвитку збудників сажкових хвороб). Не можна використовувати в подальшому інфіковане зерно як посівний матеріал, також потрібним заходом є знезараження сільськогосподарської техніки, інвентаря та тарі з метою уникнення розповсюдження спорового матеріалу сажкових грибів.